ebook Studia Polsko-Ukraińskie 2024/11

Numer otwiera dział „Konteksty polsko-ukraińskie w perspektywie europejskiej\", który zawiera wywiad z wybitną włoską ukrainistką i slawistką Giovanną Brogi, przeprowadzony z okazji 80-lecia jej urodzin, oraz artykuł Andrija Fełoniuka o 150-leciu Towarzystwa Naukowego im. Szewczenki.
W części „Bycie jako wytrwałość\", zostały opublikowane artykuły znanych badaczy, takich jak Bohdana Krysa, Iryna Matiasz i Mykoła Tymoszyk. Ich prace skupiają się na różnych aspektach ludzkiej wytrwałości, zaczynając od barokowego paradygmatu bycia jako wytrwałości, poprzez filozofię wytrwałości artysty-dyplomaty Eugène\'a Deslawa, do historii założenia przez Iwana Ohijenkę magazynu \"Ridna Mowa\".
Wyniki badań źródłowych czytelnicy znajdą w dziale „Ad fontes\". Оlha Nowyk, Natalia Lewczenko i Walentyna Holowatiuk poświęcili swe prace codzienności pielgrzyma w „Mandrach\" Wasyla Hryhorowycza-Barśkoho, językowi dzieł Hryhorija Skoworody oraz badaniom Michajła Łesiwa folkloru polsko-ukraińskiego pogranicza.
Kolejna część jest poświęcona dysydentom, emigrantom oraz osobom zapomnianym i zabronionym. Liudmyła Tarnaszynśka, Oksana Mykytenko i Tetiana Trofymenko przybliżają historie tych wyjątkowych postaci poprzez ich osobiste zapiski i dokumenty.
Sekcja „Ego-dokumenty w dobie wojny i sztucznej inteligencji\" zawiera badania Marty Zambrzyckiej i Ołeny Bondarewej. Artykuły dotyczą przedstawień chorego i dysfunkcyjnego ciała w ukraińskiej prozie lat dziewięćdziesiątych oraz tragedii obrońców Azowstalu w dramacie Inny Honczarowoji.
W dziale artykułów recenzyjnych znajdziemy analizy autorstwa Tetiany Kaczak oraz Ihora Nabytowycza. Recenzje te dotyczą książki Mateusza Świetlickiego „Next-Generation Memory and Ukrainian Canadian Children’s Historical Fiction\" oraz twórczości Ołesia Ulianenki.
Rubryka „Varia\" prezentuje różnorodne artykuły autorów takich jak Olha Shchelkunowa, Martyna Frątczak, Kamila Brodowska i Dawid Bzorek. Prace te dotyczą tradycji i innowacji w badaniach polsko-ukraińskich, promocji czasopisma „Studia Polsko-Ukraińskie\" oraz relacji z V Międzynarodowej Konferencji Naukowej z cyklu „Filozofia bycia i przetrwania w ego-dokumentach pisarzy, malarzy i filmowców ukraińskich\".
Numer zamykają teksty poświęcone pamięci wybitnych postaci, takich jak Fenia Dmytriwna Pustowa oraz polska ukrainistka Elżbieta Wiśniewska (1931–2024).
Zapraszamy do lektury i odkrywania bogactwa treści zawartych w nowym numerze „Studiów Polsko-Ukraińskich\".

Publikacja na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa 3.0 PL (CC BY 3.0 PL) (pełna treść wzorca dostępna pod adresem: http://creativecommons.org/licenses/by/3.0/pl/legalcode).

******

The issue opens with the section ‘Polish-Ukrainian Contexts in a European Perspective’, which includes an interview with the eminent Italian Ukrainianist and Slavist Giovanna Brogi, conducted on the occasion of her 80th birthday, and an article by Andriy Feloniuk on the 150th anniversary of the Shevchenko Scientific Society.
In the section ‘Being as Perseverance’ features articles by well-known researchers such as Bohdana Krysa, Iryna Matiash and Mykola Tymoshyk. Their pieces focus on various aspects of human perseverance, starting from the Baroque paradigm of being as perseverance, through the philosophy of perseverance of artist-diplomat Eugène Deslaw, to the history of Ivan Ohienko’s founding of the journal Ridna Mova.
Readers will find the results of source-centred research in the ‘Ad fontes’ section. Оlha Novyk, Natalia Levchenko and Valentina Holovatiuk devoted their articles to the everyday life of the pilgrim in Vasyl Hryhorovych-Barskyi’s Mandry, the language of Hryhorii Skovoroda’s works and Mikhailos Lesiv’s research of the folklore of the Polish-Ukrainian borderland.
The following section is devoted to dissidents, emigrants and forgotten and forbidden persons. Liudmyla Tarnashynska, Oksana Mykytenko and Tetiana Trofymenko present the stories of these exceptional figures through their personal records and documents.
The section ‘Ego-documents in the age of war and artificial intelligence’ includes research by Marta Zambrzycka and Olena Bondareva. The articles deal with representations of the sick and dysfunctional body in Ukrainian prose of the 1990s and the tragedy of the defenders of Azovstal in the drama Inny Goncharova’s.
The review articles section offers analyses by Tetiana Kachak and Ihor Nabytovych. The reviews concern Mateusz Świetlicki’s book Next-Generation Memory and Ukrainian Canadian Children’s Historical Fiction and the works of Oles Ulianenko.
The ‘Varia’ section presents a variety of articles by authors such as Olha Shchelkunova, Martyna Frątczak, Kamila Brodowska and Dawid Bzorek. These papers deal with traditions and innovations in Polish-Ukrainian studies, the promotion of the journal Polish-Ukrainian Studies, and reports from the 5th International Scientific Conference in the series ‘Philosophy of Being and Survival in Ego-Documens of Ukrainian writers, painters and filmmakers’. The issue closes with texts dedicated to the memory of prominent figures such as Fenia Dmytrivna Pustova and the Polish Ukrainian writer Elżbieta Wiśniewska (1931–2024).
We invite you to discover the wealth of content contained in the new issue of Polish-Ukrainian Studies.

The publication is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Poland license (CC BY 3.0 PL) (full license available at: https://creativecommons.org/licenses/by/3.0/legalcode).

******

Номер відкривається розділом \"Польсько-українські контексти в європейській перспективі\", який містить інтерв\'ю з видатною італійською україністкою та славісткою Джованною Броджі з нагоди її 80-річчя, а також статтю Андрія Фелонюка, присвячену 150-річчю Наукового товариства ім. Т. Шевченка.
У розділі \"Буття як витривалість\" опубліковано статті таких відомих дослідників, як Богдана Криса, Ірина Матяш та Микола Тимошик. Їхні праці присвячені різним аспектам людської витривалості, починаючи від барокової парадигми буття як витривалості, через філософію витривалості художника дипломата Ежена Деслава, до історії заснування Іваном Огієнком часопису \"Рідна Мова\".
З результатами джерелознавчих досліджень читачі зможуть ознайомитися в рубриці \"Ad fontes\". Ольга Новик, Наталія Левченко та Валентина Головатюк присвятили свої роботи повсякденному життю прочанина в \"Мандрах\" Василя Григоровича-Барського, мові творів Григорія Сковороди та дослідженню фольклору польсько-українського пограниччя Михайла Лесіва.
Ще один розділ присвячений дисидентам, емігрантам та забутим і забороненим особам. Людмила Тарнашинська, Оксана Микитенко та Тетяна Трофименко роблять ближчими історії цих виняткових постатей через їхні особисті записи та документи.
Розділ \"Его-документи в епоху війни та штучного інтелекту\" включає дослідження Марти Замбжицької та Олени Бондаревої. У статтях ідеться про репрезентації хворого та дисфункціонального тіла в українській прозі 1990-х років та трагедію захисників \"Азовсталі\" у драмі Інни Гончарової.
Розділ \"Рецензії\" містить аналітичні статті Тетяни Качак та Ігоря Набитовича. Рецензії стосуються книги Матеуша Свєтліцького \"Пам\'ять наступного покоління та українсько-канадська дитяча історична белетристика\", а також творчості Олеся Ульяненка.
У рубриці \"Varia\" представлені різноманітні статті таких авторів, як Ольга Щелкунова, Мартина Фрончак, Каміла Бродовська та Давид Бзорек. У цих статтях ідеться про традиції та інновації в польсько-українських студіях, промоцію часопису \"Польсько-українські студії\" та доповіді з V Міжнародної наукової конференції з циклу \"Філософія буття і виживання в его-документалістиці українських письменників, художників і кінематографістів\".
Завершують номер тексти, присвячені пам\'яті таких видатних постатей, як Феня Дмитрівна Пустова та польська письменниця українського походження Ельжбета Вишневська (1931–2024).
Запрошуємо до читання та відкриття багатства контенту, що міститься у новому випуску \"Польсько-українських студій\".